Топ-ІПсО тижня (21.09. – 27.09.2026): Харків напав на Росію; 1600 дронів і жодного синця; "Тінь 1939 року": звідки набігають сотні тролів…

— Сергію, не панікуй. Усі 1600 успішно збиті!

— Та чим збиті, товаришу президенте?!

— Як чим? НПЗ, складами боєприпасів і моїм улюбленим бізнес-центром! Спрацювали на відмінно!

Російські Z-пабліки, пропагандистські ЗМІ та особисто мер Москви Сергій Собянін в один голос захоплено рапортують: ПВО РФ нібито відбила «наймасштабнішу атаку» і в перерві між чаюваннями збила понад 1600 українських дронів на підльоті до столиці та в регіонах.

Казки про «1600 збитих цілей» розсипаються на порох при першому ж погляді на реальні кадри з Підмосков'я:

«Усе збили», але НПЗ палає: поки Собянін гордо звітує, що «всі 450 дронів на підльоті до Москви знищено», у Капотні яскравим полум'ям горить Московський НПЗ, а поруч догорають ТЕЦ та величезний складський комплекс. Очевидці викладають десятки відео соковитої детонації, повністю множачи на нуль усі переможні зведення.

До «збитих» рос-ПВО безсоромно записує взагалі все: хибні цілі, завади РЕБ і навіть один і той самий дрон, про відпрацювання по якому відзвітували одразу три різні підрозділи.

Сказка про «1600 збитих» дивовижним чином збіглася з фіналом виборів до Держдуми. Влада зі шкіри геть лізла, аби заспокоїти електорат і затерти неудобну правду: українські «Паляниці» та БПЛА вже почуваються в Підмосков'ї як удома.

Намалювати картинку «непробивного купола», сховати від росіян сороміцький факт уразливості заводів і складів, а реальні пожежі та прильоти замаскувати під «планове падіння уламків».

Кремлівські ресурси та Z-пабліки розгоняють панічні заяви про «масштабний прорив» і «оточення українських сил» на сході від Вовчанська. За версією пропагандистів, російські війська вже зачистили сіру зону та затиснули ЗСУ в мішок між населеними пунктами Волохівське та Іващине на Харківщині.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) та речники українських бригад пояснюють, звідки в окупантів узялися ці віртуальні «перемоги»:

Тактика «шахматки» замість контролю: російські дрібні групи інфільтрації просто просочуються крізь щілини між українськими позиціями у сіру зону, уникаючи боїв. Z-пропаганда негайно зафарбовує на своїх картах увесь простір між цими поодинокими кущами як «повністю контрольовану територію».

Російські джерела заявили про «котел» між Волохівським та Іващиним, хоча між цими точками немає жодного підтвердженого показу чи присутності військ РФ. Це банальне малювання фантомних кілець на карті.

Поки Z-пабліки кричать про «оточення», геолуковані кадри показують, що ЗСУ не лише утримують позиції на схід від Зарубинки (північніше Великого Бурлука), а й змушують ворога крити ці райони артилерією.

Створити ілюзію обвалу фронту на Харківщині, розгнати паніку серед місцевого населення та виправдати чергові масовані удари авіабомбами (КАБами) по цивільній інфраструктурі Харкова й області під соусом «знищення резервів ЗСУ».

Аналітики попереджають, що успіхи України на полі бою 2026 року можуть змусити президента Росії Володимира Путіна покластися на російську кампанію далекого удару, щоб змусити Україну капітулювати протягом зими 2026-2027 років.

25 вересня Путін заявив, що Україна наполягає на припиненні далеких ударів по енергетичній інфраструктурі, оскільки російські удари є «настільки… руйнівними», тому що використовують модернізовані безпілотники Geran, проти яких, як помилково стверджував Путін, Україна не має контрзаходів.

Пов’язаний з Кремлем російський мілблогер подвоїв заяви Путіна та заявив, що найкращий спосіб підірвати переговорну позицію України – це завдати удару по економічному та виробничому потенціалу України, і зазначив, що російські удари по Україні продовжуватимуться.

Воєнний злочинець Володимир Путін викотив чергову порцію «миролюбних» одкровень. За його словами, Росія ледь не завтра була готова сідати за стіл переговорів, але «злі українці» все зіпсували — взяли й атакували Москву просто під час виборів!

Тепер диктатор вдає з себе ображеного та заявляє, що Кремль ще «дуже добре подумає», чи варто взагалі з кимось розмовляти.

 «Це не ми, це вони почали!»: людина, яка віддала наказ прасувати ракетними ударами сусідню країну, на повному серйозі розповідає, що Росія просто «відповідає» на удари по своїй інфраструктурі. Причинно-наслідкові зв'язки в бункерного діда за традицією перевернуті з ніг на голову.

Путін знову дістав із скрині вкритий пилом стамбульський драфт, аби навішати міжнародній аудиторії локшину на вуха: мовляв, Москва завжди за мир, а Київ постійно зриває діалог.

«Мир» на умовах капітуляції: усі «мирні пропозиції», про які торочить Кремль, зводяться до одного — віддайте території, склавши зброю. А звинувачення на адресу України — це лише викрутка, щоб перекласти провину за затягування війни на жертву агресії.

Зліпити для Заходу образ «конструктивної та миролюбної» Росії, вигородити свої ж масовані обстріли українських міст під виглядом «вимушеної помсти» та спробувати збити дипломатичну підтримку України.

Цього тижня виповнюється 87 років, як СРСР уперся у Другу світову війну за ручку з нацистською Німеччиною. Тоді французькі журналісти викрили таємні плани Кремля роздмухати велику війну в Європі.

У відповідь Сталін видав інтерв'ю газеті «Правда», де на блакитному оці заявив: це, виявляється, Англія та Франція «напали» на Гітлера, а сам Гітлер просто янголятко, яке пропонувало мир!

Якщо вам здалося, що ці слова під копірку списані з останніх промов Путіна — вам не здалося. Кремлівська методичка взагалі не змінилася за майже сотню років.

«Це не ми, це вони напали!»: Сталін у 1939-му переконував увесь світ, що розділ Польщі та загарбання чужих земель — це «мирні ініціативи Гітлера», а винні ті, хто заступається за жертву. Путін зараз робить один в один те саме: розповідає, що «це Україна й Захід усе почали», а росія просто «відповідає».

Гітлер як «головний миротворець»: СРСР називав нацистів «прагнучими миру», а союзників — «паліями війни». Точно так само сьогодні Кремль обзиває «мирними умовами» свої вимоги про повну капітуляцію України.

«Ви все брешете в своїх кафешантанах»: замість відповідей по суті Сталін просто обзивав іноземних журналістів «кафешантанними політиками». Впізнаєте фірмовий стиль нинішнього МЗС РФ та їхніх ботоферм?

Аби викрити головний кремлівський фокус: усі оці нинішні казки про «агресивний Захід», «вимушену помсту» та «ми розмовляли б про мир, якби не ви» — це не якась нова політика.

Це стара тоталітарна методичка, за якою ти спочатку ділиш континент із диктатором, а потім робиш із себе невинну жертву.

У вашої авторки є знайомий історик. До чергової роковини радянсько-нацистського сговору 1939 року він опублікував у соцмережах звичайний просвітницький пост про 17 вересня. І тут стався аномальний вибух: під дописом, де зазвичай збирається від сили кілька знайомих, набігло майже 700 коментаторів!

Ця британська політична карикатура 1940 року роботи художника Леслі Іллінгворта (Leslie Illingworth), опублікована в газеті Daily Mail, ілюструє ілюзорну безпеку нейтральних країн Європи перед експансією нацистської Німеччини та СРСР.

Та найцікавіше — на вигляд це реальні люди, з українськими прізвищами та локаціями, але всі як один розганяють єдиний методичний наратив: «Якщо ви засуджуєте Пакт Молотова-Ріббентропа, то віддайте Львів Польщі!».

Алгоритмічна наводка: у календарні дати-тригери (17 вересня, 9 травня, 23 серпня) спеціальний софт роспропаганди (типу Brand Analytics) безперервно моніторить соцмережі за ключовиками: «17 вересня», «Молотова-Ріббентропа», «Західна Україна», «Львів».

Як тільки автоматика фіксує пост від історика чи автора, посилання миттєво падає в робочий чат сітки тролів з чіткою командою: «Зайти та відпрацювати тезу X».

Маскування під «своїх»: ера ботів із аватарками котиків чи порожніми сторінками минула.

Зараз використовують «прогріті» або зламані акаунти. Їх роками наповнюють нейтральним контентом (рецептами, місцевими новинами), додають українські прізвища та друзів з України, щоб вони легко пробивали антиспам-фільтри соцмереж і створювали ілюзію «всерединіукраїнського розколу».

Спекуляція на темі «нелегітивності кордонів»: для РФ дата 17 вересня вкрай болюча, бо вона повністю руйнує міф про «миролюбний СРСР». Тому її намагаються перевернути через шантаж: мовляв, віддайте Західну Україну Польщі, або ви лицеміри.

Ефект «алгоритмічного вибуху»: перші 30–50 координованих ботів створюють провокаційне пекло в коментарях.

Алгоритми Facebook, Instagram чи X бачать шалену активність і починають самостійно засовувати цей пост у стрічку тисячам реальних людей.

Підтягуються справжні емоційні користувачі та «корисні ідіоти», які починають завзято сперечатися з тролями. У результаті до 80% люті в коментарях генерують уже реальні люди, які просто попалися на гачок.

Не годувати тролів і не вступати в суперечки (кожен ваш відповідний коментар лише піднімає пост вище в алгоритмах). Найкраще рішення — обмежити комбінування для «не-друзів» на 2–3 дні. Сітка працює жорстко за таймінгом: за пару днів хвиля спаде, і вони переключаться на нові цілі.

Білоруські проурядові ЗМІ та прокремлівські пабліки видали на-гора черговий тріумф абсурду. Вони заявили, що через новий закон про множинне громадянство іноземці лише за перші два місяці 2026 року нібито скупили в Україні понад 1 мільйон гектарів сільськогосподарських земель.

І головний «соус»: купували цю землю найактивніше нібито в прифронтових регіонах, бо вона там «набагато дешевша за ринкову».

Уявіть собі іноземного інвестора, який під час повномасштабної війни вирішує зайти й купити мільйон гектарів землі... прямо під прицілом артилерії, КАБів, роїв дронів та на суцільно замінованих полях!

Усі «казки» про іноземних покупців розбиваються об Земельний кодекс України — іноземцям та іноземним компаніям купувати сільгоспземлю суворо заборонено. Змінити це можна виключно через загальнонаціональний референдум, якого під час війни ніхто не проводить.

Пропагандисти тупо взяли загальну цифру в ~1 млн га, яку продали в Україні за всі 5 років існування ринку землі (з липня 2021 по березень 2026 року між українськими громадянами та компаніями), і приписали її іноземцям всього за два місяці!

Створити у білоруської та російської аудиторії образ «деградуючої України», де влада нібито «під шумок війни за копійки віддає Заходу заміновані чорноземи», та вкотре залякати власних громадян «страшним західним капіталізмом».

Польський аналітичний центр Demagog опублікував велике розслідування про те, як довкола теми клімату та «Зеленого купола» (Green Deal) утворився токсичний союз.

Наративи про «кліматичну змову», «зелений фашизм» та «руйнування європейської економіки екологами» одночасно розганяють популістські політики, ультраправі групи, лобісти викопного палива та... російська пропагандистська сітка.

За пафосними гаслами про «захист простих фермерів та бізнесу» ховається класична гібридна операція з декількома рівнями маніпуляцій.

Пропаганда Кремля бере реальні побоювання фермерів чи підприємців і масштабує їх до абсурду: «Захід вимерзне», «Зелений курс вигаданий, щоб знищити Польщу/Європу», «Екологія — це змова глобалістів».

Для РФ кліматична дезінформація — це стратегічний інструмент. Чим довше Європа коливається та відкладає перехід на відновлювану енергетику, тим довше вона залишається залежною від російських нафти та газу (і тим більше грошей тече до кремлівської казни на війну).

У цій схемі політики-популісти отримують дешеві голоси виборців на переляку, вугільні/газові лобісти — затримку реформ, а Кремль — поляризовану, посварену Європу, яка замість допомоги Україні гризеться через екологічні директиви.

Читайте також:

«Ми цей папір порвемо в будь-який момент»: почесна капітуляція Львова та тінь П’ятихаток у центрі Вроцлава

Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

У фокусі нашої уваги — свіжа аналітика провідних медіа, приховані тренди міжнародної політики та чергові спроби маніпуляцій, які залишаються за лаштунками гучних заголовків.

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.