Якби не він, я б досі була там: пішки не могла б вийти. Евакуйовані з Баранівки дякують волонтерам (ВІДЕО)
Відео | | 594 | Автор: Галина Половик, Віктор Сєріков
Пані Світлана та Ганна - вимушені переселенки. Для обох повернення додому неможливе. Їхнього села Баранівки, що за 7 кілометрів від російського кордону, практично немає. Обидві жінки облаштувують своє життя заново.
Світлана Юріївна скоро рік я живе в харківському гуртожитку. Її подруга пані Ганна улітку виїхала із Золочівської громади. Живуть в гуртожитку
"Я остання, хто виїжджає з тієї сторони села. Щоночі там горіли один-два будинки. Вони прилітали конкретно в будинки й чекали, поки все вигорить. Одного разу з пів на десяту до другої години ночі будинок згорів дотла", - розповідає крізь сльози Ганна Котелевська.
Жінка просить передати щиру подяку усім, хто допомагали мешканцям Баранівки спершу вижити в селі, а потім виїхати.
«Є люди, завдяки яким я вижила. Олена Михайлівна всі ці чотири з половиною роки передавала нам ліки, продукти, усе необхідне. Не тільки мені — усім, хто там залишався. А ще Саша Володимирович. Велике їм щире спасибі. Які ж вони добрі люди - підтримали, допомогли вистояти. А ще у нас є Міша Шумахер (ми так його називаємо) - це той, хто мене вивіз. Я дуже вдячна його мамі за такого сина. Він не тільки мене вивіз — він і зараз допомагає тим, хто там залишився. Йому і машину обстрілювали, а він продовжує їхати. Якби не він, я б досі була там: пішки не могла б вийти», - додає жінка, сподіваючись, що через "ГромадаГруп" і Харківський пресклуб її слова вдячності дійдуть до її рятівників.
Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі
Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом
Слідкуйте за нами в соціальних мережах!
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз